Екологія. Урок 7

Цілі уроку: ознайомити учнів із поняттям «деградація при­роди», розглянути основні причини деградації природних компонентів; розвивати аналітичне мислення; виховувати розуміння цілісності при­роди і взаємозв'язку між усіма її компонентами.

ХІД УРОКУ

I.       Організаційний етап

II.      Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Які види забруднення вам відомі?

Які забруднення загрожують середовищу внаслідок роботи АЕС?

У чому полягають особливості шумового забруднення?

Який транспорт більше забруднює середовище — автомобільний чи заліз­ничний?

III.    Вивчення нового матеріалу

Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища.

Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери спожива­лись і витрачались у максимально можливих обсягах. Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий підхід не міг не завершитися глобальною деградацією природного середовища земної кулі. Найчіткіше вона почала проступати як явище, що охопило всю пла­нету, з початку 1970-х років. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікався давно (І століття до н. є. — Цицерон, X ст. — Ібн Сіна (Аві-ценна)). Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XX століття, коли окремі локальні екологічні лиха почали переростати в глобальну екологічну кризу. Понад чверть сто­ліття тому, 1972 року, Римський клуб опублікував тривожний прогноз роз­витку людської цивілізації «Межі зростання», виконаний групою фахівців під керівництвом Д. Медоуза, який передрікав небезпечну деградацію при­родного середовища, У другій половині XX століття чимало інших відомих учених висловлювали стурбованість із приводу зростаючої загрози людству з боку наслідків стихійного науково-технічного прогресу. Однак усі ці засте­реження отримали мало заходів у відповідь — екологічна криза природного середовища посилювалась.

Сучасна екологічна криза має якісно іншу природу порівняно з усіма по­передніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету і яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.

Темпи зміни параметрів біосфери, породжені цією екологічною кризою, ви­явились у сотні й тисячі разів вищими за темпи природної еволюції. Розпоча­лася загальна глобальна деградація природного середовища проживання, яка проявляється у двох типах: порівняно невеликих за потужністю, але які діють упродовж тривалого часу; разових катастрофічних, які виникають у разі аварій і небезпечні не лише за потужністю, а й за раптовістю й різкістю дії.

На фоні загальної деградації природного середовища створюються переду­мови для розвитку надзвичайних екологічних ситуацій та екологічних ката­строф. Під надзвичайними екологічними ситуаціями розуміють виникнення раптових природних лих чи техногенних аварій, що супроводжуються велики­ми економічними збитками. Тривалий стан надзвичайної екологічної ситуації спричинює виникнення екологічної катастрофи. Моделями особливо великих екологічних катастроф стали Чорнобильська, Аральська екологічна криза, ві­йни в Ірані та Іраці.

Головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних ката­строфах, якими б трагічними не були їхні наслідки, а в поступовій деградації природного середовища під впливом, здавалося б, малопомітних результатів виробничої діяльності. Вони спричинюють такі глобальні явища, як глобальне потепління, руйнування озонового шару, кислотні дощі, забруднення всіх гео­сфер планети, деградацію лісів, накопичення і неконтрольоване переміщення токсичних речовин і відходів, спустелювання, ерозію ґрунтів, зменшення біо­логічної різноманітності.

IV.     Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

Що таке деградація природи?

Які причини деградації природних компонентів?

Яка роль людини в деградації природних компонентів?

Чи потрібно зберігати природні компоненти?

V.      Домашнє завдання