10.2

1. Політична карта світу

У соціально-економічній географії поняття «політична карта світу» використовують у вузькому і широкому сенсі. У вузькому розумінні політична карта світу — це географічна карта Земної кулі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столиці, деякі інші географічні об’єкти, що мають важливе політичне значення (поселення, шляхи сполучення тощо). У широкому розумінні політичною картою називають сукупність різноманітних даних політичного змісту про країни і регіони світу. Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політологією. На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і територій, з них — 193 держави.

2. Основні елементи політичної карти світу

Основними елементами політичної карти світу є територія, країна, держава. Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Згідно з нормами міжнародного права на Землі виділяють території трьох видів: території держав, залежні країни і території, води відкритого моря і територію Антарктиди.

У суспільно-географічному сенсі країна означає певну (окрему) частину земної поверхні з постійним населенням, природними й антропогенними ресурсами, яка обмежена політичними межами (кордоном). З погляду міжнародного права країна може мати державний суверенітет (незалежність) або бути залежною. У першому випадку країна є державою.

Держава — це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через систему спеціальних органів і установ.

Територія держави (державна територія) — це певна частина земної поверхні, що перебуває під суверенітетом даної держави та обмежена з усіх сторін кордоном. Державний кордон відділяє територію держави від територій сусідніх країн і від вод відкритого моря, що знаходиться за межами територіальних вод у напрямку моря чи океану. Відкрите море є нейтральним для судноплавства і польотів над ним літаків різних держав. Особливий статус у ньому має економічна зона держави — морський район, що прилягає до її територіальних вод і поширюється на відстань 200 морських миль (370 км) від берегової лінії.

Залежні країни і території перебувають під політичною і військовою владою держав. Вони поділяються на колонії (зараз у міжнародній практиці вживають поняття «володіння», «залежні території» тощо), які не мають політичної та економічної самостійності, протекторати, що мають відносну внутрішню незалежність, і підопічні території, які тимчасово передано ООН під контроль незалежних держав унаслідок виникнення певних політичних умов. На сучасній політичній карті світу існує кілька десятків володінь і залежних територій. Власниками володінь і територій в наш час є 11 держав (найбільшими метрополіями за кількістю володінь залишаються Великобританія і Франція. Особливий територіальний статус має Антарктида — нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об’єктів) територія. Водами відкритого моря мають право користуватися всі народи і держави, в тому числі й внутрішньоконтинентальні.

3. Періоди формування політичної карти світу

У розвитку політичної карти світу виділяють певні періоди: стародавній, середньовічний, новий і новітній.

Зміни на політичній карті поділяють на кількісні (приєднання відкритих земель, територіальний поділ у зв’язку з воєнними діями, об’єднання чи розпад держав, купівля або обмін певних територій, збільшення чи зменшення площ суходолу морських держав) та якісні (розвиток певної суспільно-економічної формації, прийняття нової форми державного устрою, набуття державного суверенітету, створення міждержавних союзів і організацій тощо).