10.3

1. Державний устрій країн світу

Під державним устроєм розуміють форми правління й адміністративно-територіального поділу. Основні форми державного правління у світі — це республіка і монархія.

Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи влади обираються населенням або спеціальною виборчою колегією. Залежно від розподілу повноважень глави республіки і парламенту розрізняють парламентські (Німеччина, Італія, Індія, Швейцарія), президентські (США, Бразилія, Мексика) і змішані (Франція, Польща, Португалія, Ірландія) республіки. Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія — форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху (королю, князю, шаху, еміру) та передається спадково. Якщо влада монарха не обмежена, монархію називають абсолютною (Оман, Бутан, ОАЕ), якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархію (Ватикан, Саудівська Аравія). У сучасному світі нараховується близько 30 монархій.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав світу є унітарними. На всій їх території функціонують єдині закони і органи влади (Франція, Україна, Ізраїль).

Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має у своєму складі відносно самостійні утворення (Росія, Німеччина, США, Канада, Мексика, Аргентина, Австралія, Південна Африка, Нігерія, Індія, ОАЕ та ін.). Якщо федерація має тимчасовий характер та створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць, то таке об’єднання називається конфедерацією (наприклад, Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).

2. Політичні системи сучасних держав

Політична система — це цілісна сукупність державних і недержавних суспільних інститутів, правових і політичних норм, взаємовідносин політичних суб’єктів, засобами яких здійснюється влада та управління суспільством. Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, тоталітарні, демократичні політичні системи.

За характером взаємодії зі зовнішнім середовищем виділяють відкриті та закриті політичні системи. Прикладом закритої є політична система радянського типу, що склалася в СРСР, для якої була притаманна відсутність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактів.

3. Економічні системи сучасних держав

Економічна система — сукупність принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають способи організації господарського життя. За рівнем розвитку технологічних способів виробництва виділяють доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні економічні системи. За відносинами власності на основні виробничі ресурси розрізняють країни з ринковою та плановою (централізованою) економікою. Після розпаду соціалістичної системи країн із плановою економікою у світі залишилося небагато — КНДР, Куба. В Китаї та В’єтнамі поряд з принципами планової економіки одночасно впроваджуються й ринкові. Пострадянські країни відносять до країн з перехідною економікою.