10.5

1. Функціональний і просторовий розподіл міжнародних організацій у світі

За функціями розрізняють такі міжнародні організації:

•     загальнополітичні (ООН, Рада Європи, СНД та ін.);

•     військово-політичні (НАТО, АНЗЮК, АНЗЮС, Ташкентський пакт та ін.);

•     економічні (СОТ, ЄС, ОПЕК, МЕРКРСУР, НАФТА, АСЕАН та ін.);

•     валютно-фінансові (МБРР, ЄБРР, МВФ та ін.);

•     інші (Червоний Хрест, МОК, Римський Клуб та ін.).

За просторовим розподілом розрізняють такі міжнародні організації:

•     глобальні;

•     регіональні;

•     субрегіональні.

2. Характеристика міжнародних організацій

 ООН створена (1945 р.) з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами. Головні органи: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секретаріат. Членами ООН є 192 держави. На сьогодні існує 16 спеціалізованих установ ООН. Організація фінансується з обов’язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк. Окремі заклади цієї організації є у Відні, Женеві, Найробі та інших містах.

Організація Північноатлантичного договору — НАТО (Північноатлантичний Альянс, 1949 р.) — налічує 28 держав: Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, США, Італія, Греція, Туреччина, Німеччина, Іспанія, Чехія, Польща, Угорщина, Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Естонія, Албанія, Хорватія. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони. Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюсселі (Бельгія). З 1994 р., Україна бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру»(ПЗМ).

Європейський Союз. ЄС («Спільний ринок») — союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євроатом), що створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним у лютому 1992 року і чинним з листопада 1993 р., об’єднує 27 європейських країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція. Країни-кандидати на вступ до ЄС: Македонія, Туреччина, Хорватія. Основні органи ЄС: Європейська Комісія, Європейський Парламент, Європейська Рада (голів держав і урядів), Рада ЄС (міністри певного відомства), Європейський Суд. Штаб-квартира в Брюсселі (Бельгія). Головні напрями роботи ЄС: співробітництво країн щодо створення внутрішнього ринку, єдиної валютної системи, спільних інтересів у зовнішній політиці, єдиного громадянства і прозорості кордонів держав тощо.

Рада Європи.

СНД.